видання Чернігівщини

«Літературний Чернігів» №3 (107): Мозаїка слова

27.10.2024 18:41 - SVOBODA.FM

У новому випуску журналу "Літературний Чернігів" читачі мають можливість зануритися у світ сучасної української літератури, що відгукується на події війни і озирається в минуле України, шукаючи відповіді на питання нашого буття.

Зміст часопису охоплює поезію, прозу, літературознавство, народознавство, ювілеї, а також критику та гумор, що показує літературний процес та називає авторів.

Поезія Миколи СЛАВИНСЬКОГО, зокрема, "Нічне читання тиші", захоплює ліричністю, метафорами та здатністю передати атмосферу спокою і роздумів на вічні теми.

Любов БОРИСЕНКО у  добірці "Теплі крила літа" запрошує читача насолодитися яскравими образами літа, що наповнені теплом і радістю. Їх витісняють такі поняття , як війна та рашисти.

Повість Василя БОНДАРЯ "Старші курси" розкриває складні переживання молоді, що стоїть перед вибором етичних цінностей на порозі дорослого життя. Цікаво, що частина подій відбуваються у Чернігові та області і називаються відомі підприємства і люди , які працювали тут в радянський період.

Діна ГОРБЕНКО у добірці віршів занурюється в ліричні роздуми, вивчаючи емоції  душі.

Новела Михася ТКАЧА "Звук сирени" тримає в напрузі, занурюючи в атмосферу невизначеності. Коли у чоловіка ударом ракети знищили дім разом із сім'єю. Як бути далі  і чи варто?

Лариса ДУЩАК представлена поезією, яку відкриває вірш «Йшов двадцять перший день війни».

У розділі "Скарби світової поезії" читачі знайдуть твір Чарльза КОСЛІ ("Райський бескид") у перекладах постійного автора Сергія ТКАЧЕНКА з коментарем, та поезії Єжи ГАРАСИМОВИЧА у перекладах Станіслава ШЕВЧЕНКА. Вони відкривають нові горизонти для українського читача, збагачуючи його культурний досвід.

Літературознавчі статті. Дослідження "Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє: слово до 130-річчя з дня народження О.П. Довженка" Володимира КУЗЬМЕНКА,  пропонує роздуми про вплив минулого на сучасність. Цікаві думки Наталії КОЦЮБИНСЬКОЇ знаходимо і в дослідженні про кримські історії в епістолярії М. КОЦЮБИНСЬКОГО в його художній прозі додає нових перспектив до розуміння української класика з нагоди його 160-річчя.

У розділі "Народознавство" публікується стаття «Кобзарювання, мамаювання та юродство в українській духовній традиції», яку написав Микола ТКАЧ.   Там про унікальні аспекти для тих, хто цікавиться культурною спадщиною.

Ювілейні статті присвячені творчим особистостям.  Ярослав САВЧИН не шкодує компліментів Сергію ДЗЮБІ з нагоди його 60-річчя у матеріалі, який розлетівся розсилкою по літературних часописах.  Анатолій ШКУЛІПА згадує про творчість та особистість Володимира КАШКИ і його досі не поцінований внесок у розвиток української культури.

Володимир СЕНЦОВСЬКИЙ пише про несподіване «повернення» знаного Ігоря КАЧУРОВСЬКОГО на Ніжинщину.

Розділ "Критика, рецензії, відгуки" пропонує читачам свіжі погляди на нові літературні твори, що дозволяє краще орієнтуватися у сучасному літературному процесі. Відгуки Тадея Карабовича на збірку «Небесна глина» Станіслава НОВИЦЬКОГО, Юлії СІЛЬЧУК на книгу Михася ТКАЧА «Тепло забутого сонця», Олександра ЗАБАРНОГО на книгу Володимира ФРИЗА «Іронії людського буття», Андрія КОНАВАЛЮКА на книгу «Незборима» Сніжани БОЖОК, Віктора БОЖКА на твір Василя ЧЕПУРНОГО «Титли і коми» та відгук Валерія ДЕМЧЕНКА  на книгу нарисів «Перше шеренга» про борців за незалежність України радянського періоду.

Завершує журнал гумористичний розділ, де Леонід КНОРОЗОК пропонує читачам легкий і веселий погляд на літературні події, що додає нотку розваги та позитиву.

На першій сторінці обкладинки – пам'ятник  Михайлу Коцюбинському в Чернігові .

 Журнал отримує фінансову підтримку за рахунок коштів обласного бюджету Чернігівської області в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2023-2024 роки.

*** https://issuu.com/savakravchyk/docs/

У поданому файлі PDF лише 50 сторінок. Повний варіант журналу в електронному вигляді розміщений на сайті Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.

Владислав САВЕНОК