Публікації

Розвиватися, незважаючи на війну: Конотопська ЦРЛ – життя лікарні у прифронтовому регіоні

Конотопська центральна районна лікарня імені академіка М. Давидова – один із провідних медзакладів у Сумській області. Завдяки співпраці з благодійниками та міжнародними партнерами – в умовах війни лікарня отримує нове устаткування та поліпшує якість надання медичних послуг. Від самого початку російського повномасштабного вторгнення тут надавали медичну допомогу як військовим, так і цивільним.

Російське начиння для українських вагонів: хто покриває торгівлю з агресором у залізничній сфері?

Українські вагоноремонтні та вагонобудівні компанії закуповують російські комплектуючі під виглядом “естонських” і “казахських”. Як сірі схеми залишилися поза увагою “Укрзалізниці”? Сучасна війна не може вестися виключно військовими засобами. Доказом цього є війна за Незалежність України проти повномасштабної російської агресії. Крім військового фронту, що пролягає на сході та півдні нашої держави, існують і інші – невидимі, але не менш важливі.

Війна з пам'яттю: хто і навіщо в Україні переслідує дослідників Голодомору-геноциду?

У той час як Європейський Союз визнає сталінський Голодомор геноцидом українців, в Україні закривають Інститут дослідження Голодомору. Провідних вчених переслідують через “неугодну”, на думку кількох чиновників, цифру жертв цієї трагедії.

"Старе добре" радянське кіно: як у стрічках СРСР принижували українців?

Росіяни вели ворожу пропаганду проти українців і за часів СРСР. Це попри те, що Москва тоді декларувала так званий "інтернаціоналізм" і "дружбу народів". Одним із інструментів, за допомогою яких прищеплювали іншим націям комплекс меншовартості, став кінематограф. Персонажі-українці у багатьох стрічках мали вигляд товстих, дурних і незграбних сільських недотеп.

Козак, доктор медицини: чому б замість поваленої Катерини ІІ не встановити пам’ятник її гінекологу?

Українця Нестора Максимовича-Амбодика називають “батьком акушерства у Російській імперії”. Син козацького священника, випускник Страсбурзького університету, у другій половині XVIII століття він одним із перших у Східній Європі почав популяризувати передові наукові підходи до повивання (акушерства), а також догляду за жінкою та дитиною після пологів. Його напрацювання залишалися актуальними ще понад століття після смерті.

Висновок експертів: како било – тако єсть

УПЦ Московського патріархату залишається структурною частиною Російської православної церкви. Церковно-канонічний зв'язок між УПЦ МП і РПЦ не розірваний. Таких висновків дійшла Експертна група, утворена Кабміном згідно з рішенням РНБО, що проаналізувала статут релігійної структури. Тепер УПЦ МП підпадатиме під дію законопроєкту, який пропонує заборонити в Україні діяльність Російської церкви.

Україна маловодна: як урятувати українські ріки?

Чи помічали ви, як міліють, зневоднюються, зникають українські річки? Які причини цього? Чи можна цьому зарадити та які заходи потрібні, щоб річки почали відновлюватися? Ці питання постали і в електронній Петиції на сайті Президента України про порятунок річки Рось і про відновлення водності всіх рік України. Петицію ініціював громадський діяч Владлен Ковтун, який виріс на берегах Росі та бачив річку в найкращі її часи.

"Росія має бути зруйнована": проєкт української Конституції написав сучасник Тараса Шевченка

Георгій Андрузький – наймолодший і найзагадковіший член знаменитого Кирило-Методіївського товариства. Достатньо сказати, що до наших днів не збереглося або не знайдено жодного його портрета чи світлини. Він – єдиний із 12 учасників товариства, сліди якого безнадійно губляться в минулому. Досі ніхто не може сказати де й коли він пішов із життя. Один-єдиний програмний твір збезсмертив його ім’я для усіх наступних поколінь українців.

Факти ЛРТ. Україна. “Гуманіст Достоєвський”: як війна змінює ставлення до російської культури

Стереотип про “велику російську культуру”, зокрема – “велику літературу”, – розповсюджений серед західних інтелектуалів і поки не був переглянутий, попри події цього року, які у багатьох сферах змінили сприйняття Росії та російського. Нещодавня заява Папи Франциска про “російський гуманізм” і творчість Достоєвського – зайвий привід розпочати дискусію щодо переосмислення російської культурної спадщини.

Вчора Батурин, сьогодні – Буча. Загибель гетьманської столиці як невивчений урок історії

Трагедія понад 300-річної давнини сьогодні як ніколи близька для українців, адже те, що пережили наші далекі предки, – сьогодні повторно змушені переживати ми. Чому збереження історичної пам’яті буквально означає збереження життів, та як сьогодні історики збирають по крихтах правду про наше минуле, – у матеріалі до річниці Батуринської трагедії. 13 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Батуринської трагедії.