Культура

Як знищували українську інтелігенцію: у столиці відкрився мультимедійний проєкт про радянські репрес

14.09.2023 16:28 - Вечірній Київ

У будинку-музеї Лесі Українки презентували виставку «[Не]знищен[н]і», що розкриває трагічну сторінку нашої історії на прикладі культурних та громадських діячів.

 Експозиція розташована у двох виставкових залах меморіального будинку родини Косачів. Вона привертає увагу до подій, які довго замовчувалися та не мали достатнього розголосу. Арешти осіб з близького оточення родин Старицьких і Косачів, ув’язнення онуки Михайла Старицького, переслідування родини Івана Франка та суди над представниками української інтелігенції.

Історія цих видатних родин служить прикладом того, як совєтська влада систематично придушувала носіїв української ідеї та культури, намагаючись стерти національну ідентичність.Кураторка проєкту Ольга Гураль. Фото: Анастасія Клавкіна.

Кураторка проєкту Ольга Гураль. Фото: Анастасія Клавкіна

«Представлено близько 100 експонатів, — розповідає кураторка проєкту, директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль. — Ці речі виставляються вперше, і вони є свідками й свідченням злочину радянської влади. Реалізація проєкту стала можливою завдяки гранту Українського культурного фонду, однак роботу з його підготовки ми почали ще раніше, навесні».

Зокрема, на виставці використані матеріали з Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Галузевого державного архіву СБУ, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, а також експонати Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та з колекції Музею видатних діячів української культури.

Заступниця гендиректора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька. Фото: Олексій Самсонов

«Знищуючи українську інтелігенцію, сталінський режим підточував і руйнував інтелектуальний, творчий, технічний потенціал українців. Адже еліта завжди є носієм і рушієм змін, генерує нові сенси, пропонує шляхи розвитку, — підкреслила заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника „Биківнянські могили“ Тетяна Шептицька. —  Усвідомлення суті репресивної політики СРСР та її наслідків, допоможе краще зрозуміти причини гальмування реформ у сучасній Україні, а знання про масштаби терору руйнуватимуть стереотипні уявлення про те, що незалежність українцям дісталася легко й безболісно».

У залах можна роздивитися копії особових справ з архівів, матеріали періодичної преси, відеохроніки, світлини, листування видатних діячів та їхніх нащадків із в’язниці, а також деякі особисті речі. Інсталяції, які включають імітацію тюремної камери, метафору Биківнянського лісу та вагону, якими везли засуджених на заслання, додають глибини розумінню подій. Більш детальну інформацію про кожен експонат можна послухати за QR кодом.

Важливими акцентами експозиції є справа «Козача Рада Правобережної України», процес Спілки визволення України, який називають найбільшою PR-кампанією радянської влади, Биківнянська трагедія, хвиля репресій інтелігенції на початку війни Німеччини із СРСР, а також сучасний період — ті реалії, у яких ми живемо зараз і в яких знову є фізичне знищення окупантами українських митців.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Фото: Олексій Самсонов

«росія протягом сотень років переслідувала українську інтелігенцію, намагаючись знищити всіх, хто був спроможний творити національну культуру. Після російської агресії у 2014 році стало зрозуміло, що історія знову повторюється, — наголосила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. — За ці роки росіяни вбили або ув’язнили багато митців, це свідома незмінна політика. Я вдячна музейникам за те, що вони розкривають велич української інтелігенції та масштаб терору, який вчинила радянська влада проти їхніх нащадків».

Проєкт «[Не]знищен[н]і», назва якого підкреслює, що український дух та пам’ять знищити не вдалося, допоможе краще розуміти й причини сучасної російської агресії проти України. Теперішня росія, як правонаступниця СРСР, відновлює культ вождів і поширює совєтські ідеологічні наративи. Проєкт демонструє, як ця злочинна держава чинила з власними громадянами.

Проєкт можна безкоштовно оглянути до кінця жовтня. Фото: Олексій Самсонов

Мультимедійний проєкт «[Не]знищен[н]і»

Коли: до 31 жовтня, графік роботи середа-понеділок з 10:00 до 18:00 (вівторок вихідний). Де: Музей видатних діячів української культури, вул. Саксаганського, 97 Вхід вільний

У межах виставки пройде цикл лекторіїв від провідних фахівців на різну тематику, що допоможуть глибше пізнати історію репресивних переслідувань українців.

Також у музеї вже анонсують перші кураторські екскурсії від директорки Ольги Гураль. Кількість місць обмежена, тож реєстрація обов’язкова.

15 вересня (п’ятниця) о 16:00, реєстрація за посиланням 19 вересня (вівторок) о 16:00, реєстрація за посиланням 21 вересня (четвер) о 16:00, реєстрація за посиланням

Нагадаємо, у Музеї видатних діячів української культури, а саме у будинку Михайла Старицького, де свого часу він проживав з родиною, відкрили «Сальон Проні Прокоповни». Відвідувачі можуть не лише дізнатися про історію створення «За двома зайцями», а й роздивитися антикварні дрібнички та повзаємодіяти з ними.