Майже тисячу років тому біля невеличкого містечка Листвен на північ від Чернігова розгорнулися події, які змінили історію всього регіону. У битві, яка не була найбільшою на той час, зійшлися два брати. Так виникло Чернігівське князівство.
Чернігівський історик Володимир Пилипенко продовжує розповідати Суспільному про знакові битви за Чернігів минулих років та століть. Далі – з його слів.
Коли у 1015 році помер князь Володимир Святославович, мало хто очікував, що молода держава Русь одразу порине у вир війни за великокнязівський київський престол. Але сталося саме так. Сини Володимира розпочали вбивати один одного, прагнучи стати київським князем.
Літописець покладає провину за початок війни на Святополка Володимировича. Згодом і сам Святополк, якого автор літопису прозвав Окаянним, загинув. Боротьба тривала і поступово вимальовувався переможець – князь Ярослав. Але неочікувано зі своїми претензіями на київський трон виступив ще один син Володимира – Мстислав. Протистояння Ярослава і Мстислава відбувалося на землях Чернігівщини та Київщини. Кожен із князів мав військо: основною силою Ярослава були варяги – найманці зі Скандинавії – загін Якуна (Хакона) Сліпого, Мстислав же залучив до свого війська багато представників кочових народів зі степу та сіверян.
Князь Ярослав Володимирович (Мудрий). Єдине прижиттєве зображення з князівської печатки
Спочатку князь Мстислав спробував захопити Київ, але кияни не впустили його до міста, тому Мстислав отаборився у Чернігові. Літопис так пише про це:
"Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшов Мстислав із Тмутороканя до Києва. Та не прийняли його кияни, і він, пішовши, сів на столі в Чернігові. Ярослав перебував у Новгороді тоді".
З цього дехто з істориків робить обережне припущення, що князь Мстислав раніше якийсь час міг князювати у Чернігові й сприймався місцевими жителями як "своя людина". І саме тому його впустили до міста.
Чернігів у 12 столітті. Реконструкція
Вирішальна битва відбулася біля Листвена. Князь Мстислав скористався хитрістю і розпочав нічний штурм військ Ярослава. Така тактика була настільки незвичною для Русі, що літописець досить детально описав бій:
"Мстислав же, почувши [про це], виступив супроти них обох до [города] Листвена. Мстислав при цім звечора приготував до бою дружину і поставив сіверян у чоло проти варягів, а сам став із дружиною своєю по обох крилах. І настала ніч горобина, і була пітьма, і громи, і блискавка, і дощ. І сказав Мстислав дружині своїй: "Підемо на них!".
І пішов Мстислав, а Ярослав — насупроти, і зступилися в лоб варяги з сіверянами, і трудилися варяги, рубаючи сіверян, а після цього рушив у наступ Мстислав із дружиною своєю і став сікти варягів, і була січа сильна. Коли спалахувала блискавка, то виблискувало оружжя, і була гроза велика, і січа сильна і страшна. Побачивши ж Ярослав, що його перемагають, побіг із Якуном, князем варязьким, і Якун тут загубив накидку золотую. І Ярослав прийшов тоді до Новгорода, а Якун пішов за море".
Битва під Лиственом. Мініатюри з Радзивіллівського літопису
Бій закінчився розгромом Ярославового війська, його союзники варяги втекли із Русі. Але важливішими були політичні наслідки битви під Лиственом. Братам таки довелося помиритися і розділити владу на Русі. Ініціатором замирення виступив Мстислав, він запропонував Ярославові лишитися князем у Києві, а собі стольним містом обрав Чернігів.
Таким чином 1024 року утворилося Чернігівське князівство, яке було одним із найбільших князівств середньовічної Європи. На жаль, Мстислав не став засновником чернігівської князівської династії, адже єдиний син князя Євстафій помер ще за життя батька.
Пам'ятник князю Мстиславу Володимировичу
Імпульс, який отримав Чернігів разом зі столичним статусом, сприяв розвитку міста, яке досить швидко перетворилося на одне із найбільших міст Русі, постійного політичного на економічного конкурента Києва.
Програма "Артефакти" про першого чернігівського князя Мстислава: