Росія та Білорусь провели військові навчання «Захід-2021». Україна разом із країнами НАТО підготувала гідну відповідь.
У них
Як повідомило агентство Міністерства оборони України АрміяInform, легенда навчань передбачала, що «зростання активності діяльності незаконних збройних формувань, сепаратистських і міжнародних терористичних організацій, що мають зовнішню підтримку» буцімто спричинило протистояння, з одного боку ‒ «Північних», тобто Союзної держава у складі «Республіки Полісся» та «Центральної Федерації», а з другого ‒ «Західні» ‒ коаліції держав під назвами «Няріс», «Помор’я» і «Полярна Республіка», і «міжнародних терористичних організацій».
Задум озвучив місяць тому на брифінгу начальник Генштабу ЗС ‒ перший заступник міністра оборони Білорусі Віктор Гулєвіч зазначив.
«Був використаний один із можливих варіантів розвитку військово-політичної обстановки, яка передбачає загострення міжнародних протиріч до рівня, здатного привести до дестабілізації обстановки в регіоні й розв’язання агресії проти Союзної держави», - сказав Віктор Гулєвич.
Отже на Союзну державу мали здійснити, як не дивно, напад «агресивні країни-сусіди», а протидіяти їм мало 200-тисячне військо «оборонців».
Як повідомив Укрінформ, у навчаннях взяли участь більш як 80 літаків і вертольотів, до 760 одиниць бойової техніки, зокрема понад 290 танків, більш як 240 гармат, реактивних систем залпового вогню і мінометів, а також до 15 кораблів. З них на території Білорусі залучено 12,8 тис. осіб, у тому числі до 2500 російських військовослужбовців, більш як 30 літаків і вертольотів, до 350 одиниць бойової техніки, в тому числі близько 140 танків, до 110 гармат, РСЗВ і мінометів.
До навчань було залучено також близько двох тисяч військовослужбовців від держав - членів Організації Договору про колективну безпеку («Ташкентського пакту»), Шанхайської організації співробітництва та «інших дружніх країн».
Відповідно до заяв Міноборони РФ, метою навчань є відпрацювання «спільних дій з відбиття агресії проти Союзної держави».
Хоча, на думку українських експертів, Лукашенко цими навчаннями бажає продемонструвати, як швидко розправиться з опозицією у разі непокори, перейменувавши її в сепаратистів і терористів. Він прагне, хай навіть ціною незалежності Білорусі, залишитися біля керма хоч ще на кілька років. Хоча такі бажання Башара Асада лише втягнули Сирію в трималу війну, віддавши Путіну ресурси країни і наразивши її на міжнародну ізоляцію.
Водночас Путін силкується створити видимість міжнародної підтримки. Крім того, він, певне, сподівається, що масштаби навчань стримають активність НАТО в Східній Європі.
У насЩо ж стосується України, то , як зазначив в ефірі телеканалу "Дом" військовий експерт Михайло Притула, Україна має врахувати можливі ризики в зв'язку з російсько-білоруськими навчаннями "Захід-2021" і приготуватися відбити можливу атаку з боку кордону з Білоруссю.
"Зрозуміло, на сьогодні легітимність влади Лукашенко під питанням, і він намагається нагнітати обстановку, щоб показати, що хтось "збирається нападати на Білорусь"... Україна ніколи не нападатиме на Білорусь. Проте на сьогодні влада Лукашенка цілком залежить від Путіна, і це єдина його підтримка. І він зараз говоритиме те, що необхідно Путіну й нікому більше. Відповідно, якщо Росія захоче використовувати Білорусь як плацдарм для атаки на Україну, їй нічого не заважатиме", — цитує Михайла Притулу Укрінформ.
"Чи залишать вони територію Білорусі після навчань — це питання. Чи залишить територію Білорусі техніка, яку Росія ввела, — теж питання. Можливо, так, як було у нас навесні, - навчання Росії на кордонах з Україною, і була велика кількість техніки зосереджена на кордонах України. Війська пішли, але техніка залишилася. Тобто Путін показує, що напруженість можлива, він готовий…", — говорить експерт.
На його думку, напруженість, яку створює Кремль, вписується в "стандартні дії Росії", яка намагається окупувати чужі території, будучи, однак, не спроможною керувати ними.
"Ми повинні приготувати вже 240 "Джавелінів" або українських "Стугн". Якщо там 80 літаків, значить, ми повинні приготувати 80 ракет систем ППО й очікувати. Якщо вони звідти не підуть — значить, вони завдаватимуть удару, і зненацька це зробити не вдасться", — наголосив Притула.
Відповіддю України на погрози Росії є Стратегічне командно-штабне навчання Збройних Сил України “Об’єднані зусилля – 2021” (СКШН), яке відбудеться з 22 до 30 вересня і до яких долучаться представники збройних сил Великої Британії, Грузії, Італії, Йорданії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Словаччини, Румунії, США, Угорщини та Швеції.
«Збройні сили України готуються адекватно реагувати і на можливу широкомасштабну агресію, яка може бути здійснена по відношенню до нашої країни. Свідченням цього є і проведення Російською Федерацією, Республікою Білорусь сумісних стратегічних навчань», - сказав нещодавно під час брифінгу головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний.
«Наміри, ймовірніше за все, такі у нашого ворога є, тому ми маємо реагувати, маємо вдосконалювати свою підготовку», - повідомив Валерій Залужний.
Головнокомандувач повідомив, темою цьогорічних навчань є “Управління угрупованнями військ (сил) під час ведення операції сил оборони”.
Військові працюють три питання: набуття спроможностей органами військового управління в плануванні застосування військ (сил) під час ведення операції сил оборони; планування та підготовка операцій та всебічне забезпечення у ході ведення операції сил оборони.
Навчання відбуватимуться в три етапи: на першому та другому етапах, тобто 22-27 вересня, відпрацьовуватимуть управління силами оборони держави під час відсічі збройної агресії, на третьому етапі, 28-30 вересня, перейдуть до відпрацювання елементів управління угрупованнями військ у ході ведення операцій із застосуванням багатонаціональних підрозділів зі складу збройних сил держав-партнерів.
Загалом у навчанні буде задіяно до 12 500 осіб та понад 600 одиниць озброєння і військової техніки (85 танків, 420 бойових броньованих машин; до 50 одиниць ракетних та артилерійських систем (калібром більше 100 мм), до 20 бойових кораблів (катерів); до 30 вертольотів (літаків).
Водночас, головнокомандувач ЗСУ зазначає, що з наближенням навчань можливе посилення використання компонентів інформаційної фійни.
«З настанням періоду проведення цих стратегічних командно-штабних навчань такі заходи тільки посиляться», - цитує Валерія Залужного Укрінформ.
За його словами, розповсюджуються фейки, маніпулятивна інформація.
У цьому контексті не може не насторожувати інформація про інциденти на українсько-білоруському кордоні, які цілком можуть бути провокативними.
Так, днями невідомі пошкодили прикордонний знак Білорусі.
«Пошкоджений прикордонний знак на кордоні з Білоруссю виявив прикордонний наряд Луцького загону ДПСУ. Про цю ситуацію відразу було повідомлено прикордонників сусідньої країни та співробітників Нацполіції України», - повідомив 24 Каналу речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
«Пошкоджений прикордонний знак на кордоні з Білоруссю виявив прикордонний наряд Луцького загону ДПСУ. Про цю ситуацію відразу було повідомлено прикордонників сусідньої країни та співробітників Нацполіції України», - сказав Андрій Демченко.
За його словами, характер пошкодження свідчив про можливе застосування мисливської рушниці. У ході перевірки на місцевості використаних гільз від мисливської зброї не виявлено.
«З білоруською стороною проведено прикордонно-представницьку зустріч. У ході зустрічі білоруська сторона не вказувала претензій чи звинувачень на адресу українських прикордонників», – підкреслив Андрій Демченко.
Він додав також, що пошук причетних до інциденту осіб триває.
Представники українських силових структур підкреслюють, що готові до відбиття інформаційних атак.
Країни-партнериУкраїнські експерти вважають, що керівництво країн НАТО усвідомлює загрози з боку РФ.
"Країни НАТО розуміють, які загрози є, і вони використовують всі механізми, які надані нам статусом партнера НАТО з розширеними можливостями. Весь алгоритм залучається. І ми теж не сидимо, склавши руки. Ми зміцнюємо оборону, розуміємо, де є проблемні точки, що необхідно виправити, і робимо все, щоб спільно проводити навчання з НАТО", — зазначив в ефірі телеканалу «Дом» військовий експерт Олександр Мусієнко.
"Ми теж рухаємося вперед, ми не стоїмо на місці. Є два напрямки. Перше — збільшення військової допомоги й спільні навчання. Друге — це політичні, дипломатичні зусилля. Нам потрібно вигідно використовувати майданчик Генасамблеї ООН, щоб привернути увагу до всіх цих проблемних питань, які стосуються не тільки України", — цитує експерта Укрінформ.
Отже, попри залякування, Україна та НАТО діють. Зважено та ефективно.