Якщо оптимізувати процес сушіння готових виробів будматеріалів, то за 1-3 роки можна окупити затрати на модернізацію і з першого дня використання почати значно заощаджувати на електриці. А якщо взяти звичку користуватися нічним тарифом для електропечі, то витрати «відіб’ються» за півтора, а то й півроку.

Про те, як промисловим підприємствам за рахунок енергоефективності підвищити власну конкурентоспроможність; яким чином визначити потенціал енергоефективності на виробництві та як їм скористатись; і, зрештою, де на все це взяти гроші — говорили на першому в Україні тематичному семінарі від Асоціації міст України.

Захід організований ГО «Школа енергоефективності» за організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» в рамках проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального Уряду Німеччини.

"Підприємства уже відчувають потребу частіше звертатися до послуг енергоаудиторів і, зрештою, модернізовувати власне виробництво. Проект GIZ покликаний надати як теоретичну, так і практичну допомогу. Втім, механізм працюватиме ефективніше, коли рішення шукатимуть спільно: фахівці з енергоефективності, підприємці, місцева влада. Наразі для чергового пілотного проекту відібрано 60 підприємств, два — з Чернігова", –зауважила Світлана Чеботарьова, радник проекту GIZ.

Наразі не потрібно їхати далеко за успішними практиками. Досвідом впровадження енергоефективних заходів вже діляться й українські підприємства. Детальніше вивчити власні витрати (до слова, у собівартість продукту входить від 3 до 15% вартості енергоносіїв), більшість підприємців спонукало постійне підвищення тарифів.

Важливо, аби виробництва з подібними ініціативами підтримували й органи місцевого самоврядування.

"Сьогодні один із каменів фундаменту нашої країни - енергетична незалежність. Є також той факт, що ми споживаємо енергії у будь-якій галузі в 11 разів більше, ніж японці, в 7 разів більше, ніж німці. Це стосується і приватного житла, і підприємств. Стосується також частки енергії собівартості будь-якої продукції, яку ми випускаємо. Тобто у нас частка заробітної плати менша, ніж енергоносіїв. Тож впровадження енергоефективності — значною мірою підвищує потенціал підприємства, як наслідок забезпечує більше надходжень громаді", — зауважив Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.

Окрім обговорення успішних практик реалізації відповідних проектів на підприємствах, учасники заходу дізнатися більше про державну політику у сфері енергоефективності та розглянути регіональні аспекти.

Більше того, кожен учасник у форматі голосування, повідомив про методи енергоефективності, які вже застосовує та окреслив, що необхідно для подальшого руху на обраному шляху.

Результати опитування АМУ використовуватиме при підготовці наступних етапів проекту.