Іронія долі: жителі невеликої країни Гаяни, що знаходиться у Південній Америці, майже напевно не чули про Україну і про російську агресію, від якої потерпає наша держава. Так само й українці: переважно більшість з нас нічого не знає про Гаяну.
Але якби Путін не напав на Україну, зараз навряд чи почалася анексії Гаяни. І навряд чи, до речі, ХАМАС влаштував би різанину на півдні Ізраїлю. Все це ланки одного ланцюга, який тягнеться до кривавого ката з Кремля.
61-річний президент Венесуели Ніколас Мадуро, котрий, як кажуть джерела, у всьому намагається копіювати Володимира Путіна, ввечері 6 грудня заявив про анексію регіону Гаяна-Ессекібо й оголошення західної частини Гаяни новим 24-м штатом його країни. Мадуро також закликав Національну асамблею Венесуели ухвалити закон про захист спірної території, повідомило видання Ultimas Noticias. А ще доручив венесуельським відомствам, які видають ліцензії на видобуток газу, нафти та корисних копалин, створити на території Ессекібо свої представництва.
Після такої заяви президент Гаяни Ірфаан Алі й справді вирішив, що Гаяні потрібен захист. Тільки захист від Мадуро. Ірфаан Алі звернувся по допомогу до ООН та США. А тим часом Венесуела зорганізувала у себе в країні референдум, під час якого запитала співгромадян, чи не хотіли би вони анексувати територію Ессекібо. Виявилося, що понад 95% учасників референдуму прагнуть загарбати чужу землю. Додамо, що такий плебісцит проводився всупереч рішенню Міжнародного суду ООН, який наказував Венесуелі утриматися від будь-яких дій щодо зміни ситуації у територіальній суперечці з Гаяною. А суперечка ця триває з кінця XIX століття. ЇЇ причини доволі прості та очевидні, але перш, ніж їх описати, пояснимо диспозицію. Отже, Гаяна межує у Південній Америці на сході із Суринамом, півдні та південному сході – з Бразилією, а на північному заході – на своє горе – з Венесуелою. Площа Гаяни – 214 969 кв. км. Столиця і найбільше місто країни – Джорджтаун. Офіційна мова – англійська. На південноамериканському материку Гаяна – єдина англомовна країна і єдиний член британської Співдружності націй. Щодо населення, то згідно з переписом 2002 року, його чисельність становить 751 223 жителів. У Гаяни є збройні сили, але вони дорівнюють лише 12 тисяч осіб, і це – разом з поліцією та іншими силовими структурами. Венесуела ж, яка хоче загарбати Гаяну, значно більше. Вона розташована на півночі Південної Америки на узбережжі Карибського моря. На сході межує з Гаяною, на півдні – з Бразилією, на заході – з Колумбією. Населення Венесуели становить близько 30 млн людей – це переважно європейці, індіанці та африканці. Армія Венесуели перевищує армію Гаяни приблизно у 15 разів, не враховуючи рівня підготовки. Вперше Венесуела «зацікавилася» своєї сусідкою після того, як там були виявлені поклади золота та алмазів. Але у 1899 році Міжнародний арбітраж в цій суперечці виніс рішення на користь Британії, якій тоді належала Гаяна. На певний час конфлікт був погашений. Однак у 1962 році, за чотири роки до отримання Гаяною незалежності від Британії, Венесуела знову почала зазіхати на території на захід від річки Ессекібо – це територія приблизно у 160 тис. кв км (тобто ¾ території Гаяни). А новий виток тероризування Гаяни припав на 2015 рік – причиною послужило те, що у Гаяні знайшли нафтові родовища. Завдяки цьому економіка Гаяни зросла більш як на 40%. Тоді як Венесуела, чия нафтова промисловість близька до краху через державну корупцію, має кризу фінансову та економічну. Можливості Гаяни – хоч і меншої, але більш перспективної – аніж Венесуела, країни, не дають останній спокою. І тут дуже відчутними є традиційні путінські сценарії. Цікаво, що попередній лідер Венесуели Уго Чавес дуже прихильно ставився до Гаяни, називаючи її братською країною, допомагаючи їй, надаючи знижки на нафту. Все змінилося з 2015 року, коли американська нафтова компанія знайшла дуже великі запаси нафти в Гаяні. Але справа не тільки у цьому, у даної історії є ще й політична складова. Після смерті Чавеса у 2013 році, його авторитарний режим успадкував Мадуро. У 2018-му відбулися перевибори Мадуро, які опозиція оголосила сфальсифікованими. В результаті у Венесуели є два президенти: першого визнає Україна і цивілізований світ, і це – Хуан Ґуайдо, тоді як другим є Мадуро, чия легітимність – під питанням, але тільки не для Росії, КНР, Ірану, Сирії та іще декількох країн. З моменту повторного приходу до влади Мадуро Венесуела перебуває у дуже складній ситуації. Країну вже покинули 7 мільйонів людей, у ній пройшли значні акції протесту, зрештою, влада Мадуро почала слабнути, а країна опинилася в міжнародній ізоляції. Цілком очевидно, що зараз Мадуро починає розкручувати конфлікт з Гаяною для того, аби показати народу бодай якусь «перемогу» та втриматися при владі. Аналогічними методами, як ми знаємо, діє і російський диктатор. На чи дійсно Мадуро зважиться на війну та анексію Гаяни? На його боці – безумовна військова перевага, а у розпорядженні венесуельської армії – зброя, що залишилася іще від радянських часів або ж новітня російська. Гаяні ж похвалитися нічим, хіба що підтримкою світу, і зокрема – Сполучених Штатів. У своєму ж регіоні Гаяну підтримує Бразилія, що також є непоганим. Але проблема для нас полягає у тому, що будь-який конфлікт, який виникає у світі, відвертає увагу від військового вторгнення РФ в Україну. Тим паче, що цей конфлікт може стати доволі значним, особливо якщо на боці агресора виступить Китай, який купує дешеву венесуельську нафту. Інтерес КНР може бути навіть куди як більш далекосяжним, аніж ми це уявляємо. Бо якщо відбудеться анексія Гаяни Венесуелою, очевидно, що розробкою нафтових ресурсів, які там є, країна не зможе займатися самостійно, адже в неї немає на це фінансових ресурсів. Натомість родовищами міг би займатися Китай. Але і це ще не всі погані новини. Бо підтримати Венесуелу може також й Іран. Віднедавна ця країна позиціонує себе як союзник Венесуели – з початком російської агресії проти України аналітики постійно повідомляли про те, що іранські кораблі з якимись невідомими вантажами заходять та виходять з Венесуели. Іран цілком здатний простягнути їй «руку дружби» хоча б з позицій антиамериканізму. І тоді ймовірна анексія Гаяни може стати новою гарячою точкою на планеті.