Українські споживачі від неякісних харчів не захищені.
Такого висновку дійшли чернігівські та інші регіональні журналісти під час прес-туру до столиці на державне підприємство «Науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» – УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ.
Так, на прилавках магазинів можна придбати, приміром:
масло молочно-вершкове з рослинними жирами; так званий «елітний» йогурт, що містить до 95% рослинного жиру та консерванти; згущене молоко з титановими білилами для справжнього білосніжного кольору; полуничний сік, що насправді є яблучним і підфарбований гібіскусом; алкогольні вироби з денатуратом і навіть ацетоном!Виробники безсоромно підробляють соняшникову олію, м’ясні та ковбасні вироби, солодощі (шоколад, цукерки тощо). Однак найбільше вражає, що вони залишаються безкарними!
– Як споживачі ми не захищені від неякісної продукції, тому що депутати повиписували такі закони, що стоять на сторожі потужних виробників, – розповідає начальник Центру підтвердження відповідності та випробувань харчової продукції УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТу Володимир Семенович. – Нині ми маємо проводити дослідження за рахунок коштів, які нам виділяються з державного бюджету. А раніше за це платили виробники та торговельні мережі. Зразок продукції ми досліджували і, якщо знаходили невідповідність вимогам, накладали штрафні санкції.
До того ж, у державному бюджеті на цей рік законотворці «забули» закласти кошти на випробування зразків харчової продукції. З цього постає ще одна проблема – відсутність інформування населення про неякісні та навіть небезпечні для здоров’я людей продукти.
Адже фахівці державного підприємства мають право на це лише в тому разі, коли експертизу вони робили за власні кошти. Якщо ж до лабораторії звертається сам товаровиробник, то оприлюднювати результати такої експертизи УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ не має права – ця інформація є власністю замовника, адже він платить за неї власні кошти. Одне ж дослідження коштує недешево – від 70 до 5000 грн.
– Оскільки кошти з держбюджету нам не виділяються, то й відкритої інформації про небезпечні харчі у нас немає, – підсумовує п.Семенович.
Ще одна з норм українського законодавства вимагає попереджати товаровиробника про перевірку фахівців з якості за 10 днів. Ясна річ, за цей час недоліки можна прибрати і почати випускати більш-менш нормальну продукцію хоча б упродовж деякого часу.
Наступна проблема – розподіл повноважень між контролюючими установами. За словами начальника Центру підтвердження відповідності та випробувань харчової продукції, в нашій країні має бути один орган, який здійснює контроль в цій сфері. «А у нас «крайнього» не знайдеш, адже ніхто ні за що не відповідає», – переконаний пан Семенович. За його словами, якщо, приміром, людина отруїлася харчовими продуктами, то це підпадає під компетенцію Міністерства охорони здоров’я. В управлінні захисту прав споживачів постраждалому допоможуть лише скласти позовну заяву до суду.
Втім, за експертизою до лабораторій УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТу люди все ж таки звертаються, хоча і нечасто. Приміром, близько 10 запитів щомісяця надходить щодо продуктів харчування. Зокрема, нардеп Борис Олійник заплатив за випробування 23 зразків масла, які надійшли з різних регіонів України та від різних виробників. В 9-ти з них були знайдені рослинні жири.
Час від часу «рейди» проти недобросовісних виробників влаштовують журналісти видань та телеканалів – за кошт редакції купують деякі зразки продуктів харчування, взуття-одягу чи дитячі іграшки, віддають їх на перевірку, а потім видають на гора приголомшуючі сюжети й репортажі. На жаль, сенсаційний і викривальний характер цих матеріалів вже мало кого дивує. Адже жодного з виробників так і не було по-справжньому покарано!
– Частково це можна пояснити тим, що багато видів продукції в Україні й не підлягають обов’язковій сертифікації, – коментує ситуацію Володимир Семенович. – Так, сертифікувати треба лише алкогольні та безалкогольні напої, дитяче харчування, рибну продукцію. Молочна продукція, масло, м’ясні вироби та ковбаси, багато чого іншого не підлягає сертифікації. Так що ситуація складна і потребує регулюванню на державному рівні. Якби в країні ЄС знайшли неякісний товар на прилавку, то вилучили б продукцію цього виробника повсюди. А у нас єдиний спосіб захистити себе – звертатися до суду.
Отже, захист власного здоров’я – наша особиста справа. Тому хочу порадити нашим читачам наступне.
По-перше, інформацію про недобросовісних українських товаровиробників все ж таки можна знайти на сайті http://www.ukrcsm.kiev.ua або у звітних матеріалах УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТу. Особисто я була вражена, коли дізналася що серед них – чимало потужних розкручених брендів.
По-друге, на 100% якісну продукцію можна придбати на виставці-ярмарку під час нагородження переможців конкурсу «100 найкращих товарів України». Не проґавте!