Сьогодні. 6 квітня, вийшов ювілейний 100-й номер газети «Світ-інфо», яка до того ж, недавно, в лютому, відзначила 5-річчя.
Хочу, офіційно кажучи, прозвітувати перед читачами за ці 5 років і 100 номерів. А оскільки є і засновником, і редактором газети, то варто бодай коротко представитися.
Родом з села Авдіївка Куликівського району, красивого села на березі Десни. Там жив до армії, а після неї, понад 40 років і по сьогодні мешкаю в райцентрі Куликівка. Професійний журналіст, закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. І майже все трудове життя у пресі, окрім двох років армії і кількох років після неї — робітником на заводах. Найдовше працював у Куликівській райгазеті, також десь 20 років у знаменитій колись газеті «Сіверщина», в тому числі 12 з половиною років редактором. Далі — 8 років у Києві, у всеукраїнській газеті «Слово Просвіти». Це постійно суміщалося, то ж, ще працюючи в одній газеті, вже починав і в наступній. Ось так, працюючи в «СП», почав свою газету.
«Світ-інфо» — Чернігівська обласна газета, тобто з правом передплати і поширення на території області. За юридичним статусом — приватна газета, тобто засновником її є конкретна людина.
Коротка довідка. У нас гарне, демократичне законодавство про засоби інформації, починаючи з норм Конституції, яка забороняє цензуру, до профільних законів. Згідно Закону про пресу, засновниками газет, загалом друкованих видань, тобто тими, хто їх створив, отримав від держави Свідоцтво про державну реєстрацію видання, простіше кажучи, — власниками ЗМІ можуть бути багато хто. До недавнього часу — органи влади, які , починаючи з минулого року, згідно роздержавлення преси, виходять з її засновників. Зараз же засновниками можуть бути господарські структури, партії, громадські організації і т.д. І в тому числі, що навіть іде першим рядком у статті закону, — громадяни України.
Тобто, створити видання, стати його засновником доволі просто. А далі — твій клопіт, як видавати газету. Ти автоматично вступаєш у роль видавця, редактора або наймаєш таких.
Що спонукало мене створити газету? Три основні мотиви.
Перше: мені це стало цікаво. Будучи понад 40 років у пресі, весь час був у наймах. І ось захотілося мати власну газету, де ти можеш друкувати те, що хочеш, і не друкувати те, чого б не хотілося.
Друга причина — хотілося щось зробити для становлення нової української преси.
Третя причина дотична до другої: бажання щось зробити для творення нормального громадянського суспільства. Тут треба дещо пояснити. Буваючи протягом більш як 20-ти років на різних столичних з’їздах, віче, форумах і інших акціях, не раз чув бідкання представників так званих національно-демократичних сил, який у нас слабкий національний інформаційний простір. Самі бідкання! Між тим, ці сили практично нічого не робили для його становлення, торочили, що це важко, неможливо.
11 лютого 2012 року вийшов перший номер газети «Світ-інфо». За 2012 — 2013 роки вийшло 22 номери, тобто в середньому один на місяць, здебільшого на 12-ти сторінках. І лише з 2014-го газета в кілька разів збільшила «продукцію»: стала виходити кожні 2 тижні і на 16-ти сторінках, деякі номери виходили на 20-ти. З 2015-го року газета йде по передплаті. Поки що передплатників кілька сотень, хоч потенційно вони є в кожному селі ( у нас десь 600 поштових відділень). Проблема — як дійти до цього передплатника.
Газета специфічна, на мислячого читача. В ній відсутня телепрограма, і не лише через те, що газета не щотижнева, а й через те, що шкода відводити цілі сторінки на цю «полову». Також нема в газеті чорноти, жовтизни, затуманення мізків у вигляді містики, жахів, гороскопів, «місячних календарів» і т.д.
Натомість спроба синтезу, поєднання серйозних тем і тем цікавих.
Газета має чітку структуру: сторінки інформації і коментарів, історія, література. Остання сторінка «Світ домашнього читання» незмінно виходить у такому форматі всі 100 номерів!
Про першу половину номера — коротко: тут все найважливіше про події в області, Україні і світі. Це — поточне, те, що з роками цікаве хіба як фіксація подій, які відбувалися.
Головне — друга половина номера. Адже газета за суттю є просвітницькою. І тут дві ключові теми: історія і література. Почну з останнього, літератури. Одразу з прикрістю констатую що літературна тема вкрай слабо подається в газетах області. З усіх більш як 10-ти обласних газет лише дві ведуть цю тему постійно, тобто в кожному номері, це «Деснянська правда» і «Світ-інфо».
Літературна тематика — це, звичайно, поточне про вихід нових книг, літературні події і т. д. Але головне тут інше. Хотілося представити творчість видатних письменників світу: розповідями про них, цитатами і афоризмами з їхніх творів, нарешті самими творами.
Таким чином в газеті було представлено десятки письменників. Звичайно, українська класика: Шевченко. Франко, Леся Українка. Сосюра,Симоненко, Стус, Ліна Костенко, Драч. Олійник, також репресовані, заборонені раніше автори — Іван Багряний, Майк Йогансен, Оксана Лятуринська.
Варто згадати і такий проект, як публікацій книги «Антологія лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського» в царині поезії, десятки поетів нашої області і України.
І, звичайно, світова класика. Ось хто з`явився на сторінках газети за ці роки: Габріель Гарсіа Маркес. Мопассан, О. Генрі., Цвейг, Екзюпері, Чапек, Ремарк, Джек Лондон, Честертон, Шолом Алейхем, Гашек. А якщо детектив — то класика. Таким чином в газеті було надруковано аж 4 оповідання королеви детективу Агаті Крісті, причому, великі, по 2—3 газетні сторінки. А ще — Конан-Дойл, Буало-Нарсежак. Прекрасні імена!
Тепер про історію в газеті. Нині вона займає по 5 сторінок у кожному номері. Перше — це маловідомі, раніше заборонені чи спотворені сторінки радянської історії. Це , безумовно, цікавить читачів, хоча б тому, що багато людей жили в ті часи і можуть порівняти те, що вони бачили, що їм торочила пропаганда з тим, як це відкрилося нам зараз. Вже навіть у першому, скромному номері газети, на 8 сторінок, було вміщено дві такі великі публікації : невідоме про Чорнобильську катастрофу і таємниці роману «Майстер і Маргарита» і його автора Михайла Булгакова.
Назву найбільш помітні просвітницькі проекти з історії. Це публікації кількох книг: Сергій Леп`явко — «Коротка історія Чернігова», Г. і С. Самойленки — «Ніжин — місто європейське», Б. Домоцький — «Новгород-Сіверський —місто європейське», книга Данила Яневського про історію України. Зараз друкується книга чернігівських істориків «1917 рік на Чернігівщині». Назву і своє дослідження , надруковане майже у 20-ти номерах, — «Від Рюрика до Миколи ІІ», генеалогія правителів Київської Русі, Московії, Росії.
Був великий просвітницький проект «Музеї і заповідники Чернігівщини», де публікації йшли протягом півроку. Також кількамісячний проект «Батурин — Гетьманська столиця», це десятки публікацій науковців Національного заповідника. Додам численні великі публікації з історії України часів Київської Русі,Козаччини, ХХ століття. Також велика кількість публікацій про тоталітарний комуністичний режим. Статті про наших відомих земляків, краєзнавчі публікації. Варто назвати деяких авторів газети Це доктор історичних наук, професор Сергій Леп`явко, кандидати історичних наук Володимир Бойко, Сергій Горобець, Тамара Демченко, краєзнавець Олександр Ясенчук.
Щодо історії міжнародної, то можна згадати публікації про війну СРСР в Афганістані, бурхливі події в Чехословаччині (1968 р.), Угорщині (1956 р.), Польщі(70—80-і роки), про маловідомі сторінки Другої світової війни.
Зараз триває цикл публікацій до 100-річчя Української національної революції. просвітницький проект «Сім чудес світу», рубрики «Історія: таємниці, відкриття, гіпотези», «Видатні особи світової історії».
Одне слово, писати є про що, відповідно, читати в газеті теж є що. Можна і на сайті газети, який діє вже другий рік. Його адреса : http://svit11.wordpress.com
Заходять на сайт і читають на ньому газету читачі з десятків країн всіх континентів світу.