22 квітня команда Володимира Зеленського назвала головні позиції, які буде реформувати у сфері національної безпеки і оборони.
Дехто Іван Апаршин, якого представляють як «військовий експерт», назвав сім головних позицій.
Вони такі:
скасування призову, відкритий бюджет Міноборони, перегляд кадрів, соціальна допомога військовослужбовцям, реформа Укроборонпрому, співпраця з НАТО та ЄС, кримінальна відповідальність винуватих за Дебальцеве та Іловайськ.Якщо розглядати перший пункт – скасування призову, то чисельність армії без призовників зменшиться на 30-40 тис.
«Потрібно мати на увазі, що у військовому бюджеті закладена велика сума, яка витрачається на призовників, більшость з яких не воюють на передовій. Відповідно, це фінансовий збиток для оборони», – вважають в «зе-команді».
Територіальна оборона – 43 територіальних батальйони (15-20 тисяч осіб), розміщені по всій території України. Вони прикріплені до своїх областей, і їхнє основне завдання – захищати ці області (щоб там, наприклад, не було фейкових «республік»). Батальйони не беруть участь у війні, не виконуючи істотних функцій.
Країни НАТО та ЄС відмовилися від цього концепту після Другої світової війни через його неефективність. Сили територіальної оборони замінили на мобільні бригади.
«У територіальних батальйонах в Україні немає необхідності. Це даремні витрати фінансові, витрати людських ресурсів, спорядження, зброї і бойових машин», – вважають в «зе-команді».
Нинішню ситуацію в секторі озброєння можна назвати одним словом – монополія. Вона, поговорюють у «зе-команді», повинна бути усунена і замінена здоровою конкуренцією.
«"Укроборонпром" повинен бути ліквідований, але перед цим обов’язково потрібно провести повний аудит як всього майна корпорації, так і всіх справ і операцій, проведених за період її існування», – вважають в «зе-команді».
Військові підприємства повинні стати бізнес-структурами, які вироблятимуть продукцію і конкуруватимуть один з одним без підтримки держави. Більшість країн Заходу засвоїло цей урок ще за часів Першої світової війни. Так, у Великій Британії військове машинобудування було передано в руки приватних підприємців, незалежних від держави.
«Тільки країни радянського табору до сьогодні підтримують концепт заангажованості держави, що стоїть за спиною всіх військових підприємств», – вважають в «зе-команді».
Коли держава керує підприємством, воно стає бюджетним і зникає необхідність поспіху і якості виконання послуг. Як і необхідність нововведеннь. Все те, чим може похвалитися тільки конкуруюча система.
Розповів про це Іраклій Джанашия, названий експертом з питань національної безпеки і оборони організації «Український інститут майбутнього», котра спеціалізується на аналізі і такій дії, як «вангування».