наші подкасти / Вечеря на Свободі

Як говорити однією мовою з німецьким бізнесом?

5.12.2018 14:39 - SVOBODA.FM

У програмі «Вечеря на Свободі» – про те, як можна потрапити на стажування до Німеччини і що там здобувають топ-менеджери з України, Молдови та Білорусі.

Гості студії – учасниця програми уряду Німеччини з місячного стажування українських топ-менеджерів GIZ – директорка чернігівської швейної фабрики Наталя Романовська та керівник програм ТПП Наталя Шеремета.

Ведучий програми Андрій Ясний.

Андрій Ясний: Сьогодні ми будемо говорити про зовнішньоекономічну діяльність Чернігівщини, і тому у мене в гостях сьогодні Наталія Романовська - директор Чернігівської швейної фабрики «Елегант» і Наталія Шеремета - керівник відділу зовнішньоекономічних зв’язків Чернігівської торгово-промислової палати. Вітаю вас шановні пані!

Гості студії: Доброго дня!

Андрій Ясний: Стажування в Німеччині топ-менеджерів в рамках Програми співробітництва України і Німеччини реалізує Товариство міжнародного співробітництва, або скорочено GIZ. Що це за програма?

Наталія Шеремета: Це програма економічного обміну в першу чергу і вона реалізується Федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини. Якщо говорити простою мовою, то ця програма націлена на те, щоб дати нашим українським підприємствам можливість знайти собі економічні контакти. Тобто, в Німеччині це може бути експортна діяльність. Це може бути імпорт: купити щось в Німеччині, продати щось в Німеччину. Додатково до цього українські підприємці, які потрапляють на цю програму, отримують додатково 14 бізнес-компетенцій: презентація себе, майстерність ведення переговорів, стратегічного планування і так далі.

І перебуваючи у Німеччині, вони до того вони ще мають можливість відвідання підприємств з тим, щоб подивитися як певні процеси організовані на німецьких підприємствах.

Андрій Ясний: Наскільки мені відомо, ця програма GIZ діє в Україні вже понад 15 років.

Наталія Шеремета: Так.

Андрій Ясний: Чернігівщина достатньо пізно долучилася до реалізації цієї програми. Є вже якісь позитивні приклади до цього року?

Наталія Шеремета: Так, звичайно, взагалі ви абсолютно праві. В Україні ця програма діє вже біля 18 років. За цей час в Німеччині побували близько 1200 підприємців з усієї України. Якщо ми говоримо про Чернігівщину, то ми почали співпрацю буквально три роки тому. За ці три роки біля 20 підприємців Чернігівщини вже побували на цій програмі в Німеччині.

Андрій Ясний: Позитивні приклади можете навести?

Наталія Шеремета: Звичайно, позитивні приклади - це відомі підприємці і підприємства. Компанія «Колар», продовольча компанія «Ясен», Чернігівська швейна фабрика «Елегант», в тому числі це JNL, «Сівертекс», компанія «Вимал», торгова марка Ricca Sposa. Тобто, дуже багато вже підприємців мали таку нагоду.

І, до речі, не тільки з Чернігова. У Чернігівській області можна говорити про компанію «Золотий пармен». На сьогоднішній момент вони роблять натуральні соки. Це Коропський район.

Андрій Ясний: Щороку новий напрямок стажування відбувається?

Наталія Шеремета: Щороку у них є декілька груп. Є група без галузевої специфіки. Це збірна група. Туди потрапляють люди з легкої промисловості. Це може бути металообробка, це може бути будівництво і так далі. Є група сільського господарства і вона іде окремо. Тому що традиційно Україна - це сільськогосподарська країна і Чернігівщина так само. І є ще особливість –всі групи проходять стажування англійською мовою. Група сільського господарства проходить стажування російською мовою. І це конкретна перевага, тому що більше людей мають можливість потрапити в цю групу. Чому? Тому що сільські підприємці не завжди незважаючи на сьогоднішній момент знають англійську мову. Знання англійської - це називається must have - це те, що маємо бути. Особливо для людини, яка так чи інакше займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Отже, група сільського господарства у нас з російською мовою і є ще група топ-менеджерів. Тобто, туди потрапляють власники підприємств з будь-якої галузі і вони так само навчаються російською мовою. Всі решта англійською мовою.

Андрій Ясний: Роль торгово-промислової палати в цьому процесі. Ви координуєте цей процес?

Наталія Шеремета: Ми партнери і ми горді з того, що декілька років тому ми познайомились з проектом і зрозуміли, що у нас дуже схожі цілі нашої діяльності. Ми підписали договір про співпрацю, тобто на сьогоднішній момент Чернігівська ТПП є партнером проекту в Чернігівській області. На практиці це означає, що ми допомагаємо програмі робити промо, ми інформуємо бізнес про цю програму. Тобто, пропонуємо пройти це навчання в Німеччині і ми робимо так званий первинний відбір. Ну а співбесіди з кандидатами проводять вже менеджери проекту з Києва.

Андрій Ясний: Отже, в цьому році стажування в Німеччині в рамках заданою програмою проходила Наталія Романовська - директорка чернігівської швейної фабрики «Елегант». Пані Наталія, як ви туди потрапили?

Наталія Романовська: Мені запропонувала торгово-промислова палата взяти участь у відборі на стажування. Із застереженням, але я погодилася. Зараз зовсім про це не шкодую. Це сталося минулого року. Однозначно, як сказала Наталія, ТПП підбирає кандидатури а вже співбесіду проводять працівники GIZ.

Після відбору я потрапила у групу топ-менеджерів, нас було 18 людей.

Андрій Ясний: Це з України? Бо програма ж діє я не тільки в Україні.

Наталія Романовська: Це була дуже цікава для нас практика, оскільки у нас була інтернаціональна група: Білорусь, Україна, Молдова. 15 людей були українці. Одна дівчина була з Білорусії, двоє дівчат з Молдови.

Топ-менеджери були з різних областей. У нас були медики, представники харчової промисловості, були виробництва з виготовлення металоконструкцій, підприємства які розробляють двигуни для літаків. У нас також були підприємства легкої промисловості підприємства декору. Підприємства чисельністю від 50 до 3 тисяч співробітників.

Андрій Ясний: Великі підприємства.

Наталія Романовська: Невеликі і великі з різних регіонів. Київ, Маріуполь, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси… Присутня вся Україна практично.

Андрій Ясний: Відбір був жорстким?

Наталія Шеремета: З моєї практики. Я звернула увагу на те, що частіше в програму потрапляють люди, у яких є чітке розуміння, нащо навіщо їм потрібна Німеччина. Тобто, або ти людина, яка хоче щось продати в Німеччину або щось купити. Це не туристична поїздка. Якщо людина чітко розуміє, навіщо їй туди, якщо вона володіє англійською мовою (для групи без галузевої специфіки), скоріш за все вона туди потрапить. На спілкування там буквально від 20 до 30 хвилин з менеджером проекту, які з'ясовують потреби і які допомагають визначитися. Допомагають більш чітко зрозуміти, що ця програма в майбутньому дасть підприємцям.

Андрій Ясний: Давайте ще раз підкреслимо, що зазвичай українським підприємцям потрібно від Німеччини.

Наталія Романовська: З компаніями у Німеччині ми співробітничаємо вже багато років. Ми виробляємо продукцію для німецького споживача. Це верхній жіночий одяг. Імпортуємо швейне обладнання.

Після стажування мета у багатьох змінилася. Основною метою була закупка обладнання, експорт своєї продукції і співробітництво з німецькими компаніями. В кінці, коли була презентація і отримання дипломів, у багатьох цілі змінилися. 26 днів ти присутній на тренінгах, і це не туризм. У кращому випадку у тебе є субота і неділя, якщо вони не зайняті відвідуванням підприємств. Програма дуже щільна. Підприємства дуже різнопрофільні. Ми відвідали близько 20 підприємств. Це підприємства харчової промисловості. На підприємствах харчової промисловості нараховується 10 людей співробітників і обіг підприємств складає два-три мільйони євро на рік. Ми відвідали завод Volkswagen. Ми відвідали підприємства, де виробляють сільськогосподарську техніку. Ми відвідали підприємства з невеликою кількістю людей і з великим оборотом. Відвідали 120-річне підприємство з виробництва води. В результаті тренінгів ти зрозумів, що для співробітництва з німецькими підприємствами ти маєш вийти на їхній рівень.

Андрій Ясний: Наскільки мені відомо, головним для німців є зовнішньоекономічний потенціал України. Вони побачили ваш зовнішньоекономічний потенціал? Тим більше, що ви стільки років вже з ними співпрацюєте.

Наталія Романовська: Однозначно, і не тільки нашого підприємства, але і усіх підприємств, які з нами були.

Дуже багато інтересів німецьких компаній пересікаються з інтересами українських партнерів. І з компаніями, які є в Україні. У українських компаній є величезний потенціал. Не треба казати, що це дешева робоча сила, треба казати, що у нас є кваліфіковані працівники.

Це найголовніше і головне, що ми недалеко від Німеччини.

Андрій Ясний: А ви там побачили щось з розряду "Мені б таке, я точно це собі впроваджу"?

Наталія Романовська: Трішки депресія була від заводу Volkswagen. Автоматизація. Люди там - обслуговуючий персонал роботів. Було трішки не по собі.

На підприємстві Volkswagen хотілося б відзначити автоматизацію обліку робочого процесу. Чітко видно, скільки часу виділяється на той чи інший процес і де який збій в роботі. Чіткий аналіз і контроль.

Андрій Ясний: На швейних підприємствах німецьких були?

Наталія Романовська: Після розвалу Радянського Союзу легкої промисловості в Німеччині майже не залишилося. Уся легка промисловість пішла до Китаю. Ми зустрічалися з Асоціацією текстилю і верхнього одягу східної Німеччини з питань співробітництва у Торгово-промисловій палаті Лейпцигу. Там усі компанії зобов'язані бути членами торгово-промислової палати. Тобто торгово-промислова палата там - контролюючий і регулюючий орган з питань співробітництва між підприємствами.

Наталія Шеремата: У нас в Україні не так, у нас добровільне членство. Тобто, підприємець сам вирішує, чи потрібно йому ставати членом торгово-промислової палати, чи ні. Якщо він бачить якісь для себе плюси такої співпраці, може бути членом. Якщо ні, він може не вступати.

Андрій Ясний: А якщо прогнозувати в Україні обов'язковість участі підприємства у торгово-промисловій палаті? Воно б завадило?

Наталія Шеремата: Це фантазії і дискусії на теми, які можна безкінечно вести.

Андрій Ясний: Ну тим не менше, якби воно так було?

Наталія Шеремата: Взагалі все було б інакше. Тому що торгово-промислові палати Німеччини дуже багаті через те, що в них і внески на висоті. У них більше можливостей, вони працюють за законодавством, вони лобіюють свої якісь інтереси. Не свої, а інтереси бізнесу. В цьому плані у них більше можливості, ніж у нас.

Андрій Ясний: Тобто для нас це питання майбутнього?

Наталія Шеремата: Це спірне питання.

 

Наталія Романовська: Я додам, що якщо ти хочеш співробітничати з якимось підприємством у Німеччині, цю інформацію можна знайти з відкритих джерел. Якщо цієї інформації немає, краще ці підприємства обходити. З приводу торгово-промислової палати Німеччини всіх цікавила тема дуальної професійно-технічної освіти. Саме торгово-промислова палата контролює і регулює підготовку дуальної профтехосвіти.

Андрій Ясний: Що це таке?

Наталія Романовська: У нас так було за Радянського Союзу - це підготовка персоналу на робочих місцях. Іншими словами, це тісна співпраця влади, освіти, торгово-промислової палати і підприємства.

Андрій Ясний: Тобто, навчальні заклади готують конкретних спеціалістів, які потрібні саме зараз промисловості.

Наталія Романовська: Так. Частина спеціалістів готується на базі профтехучилищ, а частина одразу на базі підприємств, як у нас це було за часів Радянського Союзу.

Мало того, что они готовят. Есть такая часть персонала, которая готовится, допустим, на базе училища. Есть та часть, которая готовится сразу на базе предприятия, как это было при Советском Союзе. То есть девочки приходят в швейное училище, они проходят обучение и проходят практику. Они уже знают, что это за предприятие, где они будут работать и могут выбирать это предприятие. Или могут идти на другое. Но это уже целенаправленно готовят специалистов по заявке этого предприятия. Касается не только предприятий лёгкой промышленности, мы рассматриваем все сферы.

Андрій Ясний: Нагадаємо нашим слухачам, сьогодні в студії «Вечері на Свободі» Наталія Романовська - директор Чернігівської швейної фабрики «Елегант» і Наталія Шеремета - керівник відділу зовнішньоекономічних зв'язків Чернігівської торгово-промислової палати.

Пані Наталія Романовська, питання таке. Ви згадали про тренінги. Які теоретичні питання важливі для українських підприємств розглядалися на цих тренінгах? Чому теоретично німці навчали наших підприємців?

Наталія Романовська: Тренинги проходили в очень интересной обстановке. То есть, это была не начитка. Было всё время движение и общение двухстороннее.

Самое главное. Допустим, на сегодняшний день наша компания уже работает с немецкими партнерами и мы знаем их требования. Люди, которые приехали в Германию, были ориентированы только на первые шаги экспорта или сотрудничества. Был тренинг, который вела замечательная Карен Рихтер. Которая опустила их сразу на землю, не рисовала всё в розовом цвете. Просто на самом деле она показала, что такое немецкий партнер, как находить немецкого партнера, думать как немецкий партнер. Думать и всё-таки соответствовать всем требованиям, которые немцы предъявляют к себе лично и к будущему партнеру.

Андрій Ясний: Поблажок, виключень для українців, які зібралися працювати на цьому ринку, немає.

Наталія Романовська: Ни в коем случае, ты должен работать по его правилам и по его требованиям.

Наталія Шеремата: Німці як бізнес-партнери є дуже консервативними і в них є традиції ведення бізнесу, які складались століттями. Тренінги з міжкультурного обміну і міжкультурних особливостей є дуже важливими, тому що підписання контракту на поставку товару – це вже технічна сторона. Але як розмовляти з німецькими партнерами його мовою… Не мається на увазі німецькою, а мається на увазі бізнесової мовою. Як зацікавити, як зустрітися. Тобто, дуже багато особливостей, які мають знати ті підприємці, які хочуть працювати з Німеччиною.

Наталія Романовська: Но помимо этого были тренинги, где юристы присутствовали. Была информация, как находить партнеров по бизнесу вплоть до того, на каком языке заключать договора. Какие нюансы в договоре. То есть, тренинги были проведены на высоким уровне и очень хорошими специалистами.

Андрій Ясний: Тим не менше, чи вдалося налагодити якісь бізнес-контакти, які знадобляться в майбутньому для заключення якихось нових контрактів?

Наталія Романовська: Да, с Ассоциацией восточной Германии по производству текстиля и верхней одежды мы теперь поддерживаем отношения, с ТТП Лейпцига. В связи с тем, что легкая промышленность у нас была заявлена 3-мя предприятиями легкой промышленности, сейчас мы сотрудничаем всеми компаниям которые звучат, с Ассоциацией и с торгово-промышленной палатой. Те компании, которые присутствовали с Украины и даже с Молдавии и Беларуси, теперь между собой тоже сотрудничаем. У нас есть очень много точек соприкосновения там, где мы можем друг другу помочь.

Андрій Ясний: Це перспективи для бізнесу на майбутнє.

Наталія Романовська: Там перспективы для бизнеса в будущем. Знаете, самое главное, это моя позиция для топ-менеджеров. Да, Европа - это мечта. Европа - это цели. Европа - это задача, стратегия. Но, если подвести итог стажировки, мы должны у них учиться, как нам надо работать. Мы должны учиться и брать у них опыт, но однозначно это мы должны применять у себя. И мы не должны недооценивать свои предприятия, и себя лично, и людей, которые с нами работают.

Андрій Ясний: Вірити в себе!

Наталія Романовська: 100%!

Андрій Ясний: Пані Наталіє Шеремета, що далі? Бізнес-тур цього року завершився. Що в майбутньому?

Наталія Шеремета: 5-6 грудня ми проводимо відбори, ми проводимо бізнес-майстерню у себе в Чернівці торгово-промисловій палаті. На цю бізнес-майстерню ми запрошуємо всіх тих, хто зацікавлений в співпраці з німецьким підприємствами. Експортерів, діючих та потенційних імпортерів. Ті підприємства, які зацікавлені в купівлі обладнання. На майстерню ми запрошуємо експертів проекту в першу чергу, які зможуть поділитися теоретичними знаннями. Будемо говорити про те, як шукати партнерів в Німеччині, як готуватися до експорту в Німеччину. Ми, звичайно, запросимо наших випускників, які зможуть прийти і поділитися своїм власним досвідом. Тому що GIZ краще отримувати інформацію з перших вуст.

Як координатор програми в Чернігівській області я багато можу розказати. Але завжди цікаво поспілкуватися з людиною, яка повернулась, яка має якісь навіть попередні результати. Це завжди круто і на наступний день ми плануємо, що експерти проекту з Києва, які приїжджають, проведуть вже співбесіди. Тобто, кожному підприємцю буде відведено там 20-30 хвилин. Щоб поспілкуватися, з'ясувати рівень знання англійської мови. Або поговорити про свої цілі для стажування. Ну і після цього вже там за тиждень-два ми отримаємо результат. Хто з чернігівських підприємців, які пройшли цю співбесіду, буде відібраний на стажування наступного року.

Андрій Ясний: Що ж, хочеться побажати вам успіху у вашій нелегкій справі. Нагадаю нашим слухачам, в гостях «Вечері на Свободі» були Наталія Романовська - директор Чернігівського швейної фабрики «Елегант» і Наталія Шеремета - керівник відділу зовнішньоекономічних зв’язків Чернігівської торгово-промислової палати. У студії для вас працював Андрій Ясний. Хай вам щастить!