«Старість – не радість!» – кажуть люди, що живуть на територіях колишньої радянської імперії.
9 серпня близько опівдні на лінію «102» зателефонувала бабуся та повідомила, що розшукує свого чоловіка, 1935 року народження. Ймовірно, він загубився.
За вказаною адресою був направлений один з екіпажів патрульної поліції.
Поспілкувавшись із заявницею, поліцейські з’ясували, що літня пара ходила до нотаріуса.
Поки жінка вирішувала справи, чоловік чекав її на вулиці. Коли ж вона вийшла від нотаріуса, чоловіка вже не було. Жінка дуже хвилювалася, бо дідусь страждає на короткочасну втрату пам’яті.
Патрульні записали прикмети чоловіка та вирушили на пошуки.
Приблизно за 30 хвилин схожого за описом літнього чоловіка помітили на тій самій вулиці, але майже за півкілометра від місця останнього перебування.
Чоловік назвав свої дані, вони збіглися з даними особи, яка розшукується. На запитання патрульних, як чоловік тут опинився і чи знає, що його шукають, дідусь відповів, що шукає свою дружину, а ось де з нею був востаннє, – не пам’ятає.
Правоохоронці відвезли старенького до дружини.